Колхида:

Лимон

Лимон

Щонайменше 3000 років тому люди вже знали багато корисного про лимон і вживали його з лікувальною метою. Назва походить від малайського «лемо». В Індії має назву «німу», а в Китаї - «лі-мунг», що означає «корисний для матерів».

Як твердить відомий ботанік Декандоль, батьківщиною лимона є Індія, де як дикорослий він відомий у гірських місцевостях біля підніжжя Гімалаїв, звідки за давньої давнини потрапив до Месопотамії, де й акліматизувався.


До Італії лимон завезли в IV ст. до н. е., коли Палладій вивіз його з Мідії, але широкого розповсюдження він тоді ще не набув. Араби завезли його в X ст. до Палестини, а вже звідти хрестоносці вдруге завезли рослину до Італії та Сіцілії.


Легенда оповідає, як улюбленець одного з кавказьких царів Хосрова зажив немилості. За наказом володаря його засадили до в'язниці, де дозволили вибирати їжу на свій смак. В'язень просив давати йому тільки лимони, кажучи, що аромат лимона звеселяє думку, шкірка плодів та зерна корисні для серця, м'якуш править за їжу, а соком вгамовується спрага.

Інша стародавня легенда мовить про те, як греки, зачаровані забарвленням і пахощами лимона, вирішили обрати його емблемою своїх веселощів у день свята, коли богиня Землі одержала звістку про шлюб Юпітера з Юноною. Від того часу лимон бере участь в шлюбних церемоніях греків.